Головна
Реєстрація
Вхід
Неділя
26.03.2017
07:23
Вітаю Вас Гость | RSS
Комунальний заклад "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5"


Меню сайту

Наше опитування

Оцініть наш сайт

javascript:// javascript://
Всього відповідей: 1200


Кнопка сайту
КЗ

[ Отримати код:]


Рідне місто
Бобринець

Погода в Украине

Корисний софт

Корисні сайти













Ми зареєстровані
 По заповідних місцях Бобринеччини 
   Степ. Він пам'ятає племена і народи, які мешкали тут упродовж віків. Після себе залишили вони хіба що "могили" та двометрові кам'яні баби, які бережуть свої таємниці.
   Куди не подивишся у степу - безмежний простір. Погляд летить, немов вільний птах. Кажуть, у давнину трава в степу була така висока, що навіть кінний вершник ховався там з головою. Проносилися над степом татаро-монголи, турки та кримські татари. Бачив він невтішні сльози полонянок, зблиски козацьких шабель, чув журливі і такі ж безмежні, як і сам, чумацькі пісні. Перше, що вражає людей, які приїздять в наш край, - це безмежні, неозорі степи.
   Перлина степу - Бобринеччина. Бобринецький край - це обрамлені розкішними лісосмугами неозорі лани золотавої пшениці. Неквапливі, тихоплинні ріки і джерела кришталевої води. Крутобокі долини і балки, уквітчані духмяними шавліями, волошками та іншим різнотрав'ям. Тож помандруємо нашим Бобринецьким степом.
   На території району є вісім заповідних зон, що займають 224,70 га площі землі. Одним з найбільш цінних ландшафтних заказників, створених на гранітних відслоненнях є "Шумок" площею 120,1 га. Він займає вузьку заплавну частину долини річки Бобринки та прилеглі схили. Рослинний покрив цього мальовничого куточка відрізняється багатством і різноманітністю.
   Тут представлені рослини різних угрупувань - петрофітні, степові, лучно-степові та прибережно-водні. На схилах розкидані численні гранітні камені.
   В заказнику наявний унікальний фауністичний комплекс, що включає представників гідрофільної, ксерофільної та петрофільної фауни.
   На надзаплавній терасі є поселення степового тхора - рідкісного виду, занесеного до Червоної книги України. Із птахів тут мешкають жайворонок малий і канюк звичайний. Серед безхребетних домінуючою групою є комахи, зокрема дрібні двокрилі і трав'яні клопи, зареєстрований ще один вид, занесений до Червоної книги України, - джміль глинистий. Серед гранітних скель часто можна побачити прудку та зелену ящірку. В прибережно-водній смузі багато птахів, в тому числі крижень, ворона сіра, лелека білий. Часто зустрічаються вуж звичайний і різні види жаб.
   Заповідне урочище "Чобіток". Загальна площа 55,0 га. Було закладене в дореволюційний час німецькими переселенцями-колоністами. В 1929 році перейшло в територію землекористування с. Куйбишево. Це одне з найбільших лісових насаджень. Склад деревостану різноманітний: поруч з великими дубами тут ростуть розлогі берези, граб шумлять різнобарвним листям.
   В підліску переважають плодові дерева, ліщина. В урочищі наявний цікавий фауністичний комплекс. Тут гніздується багато видів пташок. Одне з найкращих місць для схованки звірів. Із савців трапляється заєць, лисиця, косуля.
   Подекуди на території району на поверхні виходять докембрійські граніти, втілення самої вічності. "Слони" - назва геологічної пам'ятки природи поблизу с. Полум'яне. Три кам'яні велети – гранітні брили, що здіймаються над поверхнею, – ніби прийшли напитися до водосховища. Двом маленьким "слоненятам" вода аж перехльостує через спини. Третій "слон" великий, над водою видно близько 6 метрів його кам'яного тіла. На спині його вмостилися степові рослини – типчак, келерія гребінчаста, волошка рейнська тощо і, звичайно, види петрофіти.
   Серед них ендемічна гвоздика прибузька, вид, занесений до Червоної книги України, специфічні "кам'яні" папороті. Подекуди трапляються декоративний степовий вид з родини лілійних – гадюча цибулька занедбана. Гадюча цибулька занедбана чарівна, незважаючи на таку назву. Відразу ж виникають питання – чому вона гадюча? Чому занедбана? Гадючою назвали рослину тому, що навесні, коли вона з'являється, пробуджуються після зимової сплячки гадюки. Квіти гадючої цибульки зібрані по 20-30 в китиці, вони темно-сині або темно-фіолетові, із сизою поволокою. Завдяки її красі вже із ХVІ сторіччя цю весняну рослину вирощували в культурі. Чому занедбана? Річ в тому, що рослина дуже маленька (10-20см. завдовжки), серед степових трав її відразу і не помітиш. Наукову назву рослині -"мускарі" - дано їй за аромат квіток, які насправді пахнуть мускатом. 
   За трьома "слонами" тягнеться шлейф відслонень – виходів давніх порід на схилі невеликої балки. На них росте велика популяція сну чорніючого, невеликі ділянки угруповань ковили Лессінга (обидва види з Червоної книги України), зрідка трапляється рідкісний степовий вид белевалія сарматська. Разом ця слонова компанія складає єдине ціле і є відомою у Бобринецькому районі.
   Заповідне урочище мертвоводдя "Мертвоводдя". На цьому маленькому "острівці" зібралося чимало цінних та рідкісних видів.
   Серед переважаючих тут заростей злаків (типчаку, келерії гребінчастої) зростає кринетарія – цінний лікарський вид, срібляться плями ковили волосистої червонокнижного виду. Збереглися також малопоширені в області белевадія сарматська, астрагал блідуватий, шавлія австрійська. На рухливих кам'янистих ґрунтах схилу примостився степовий чагарничок – карагана кущова.
   На схилах трапляються чекан чорноголовий, який є мало поширеним в області видом, та щеврик польовий. В небі над стрімким берегом співає жайворонок польовий. Поряд зі ставками, які утворює перегачене греблями русло річки, можна зустріти лелеку білого і курочку водяну, а на самих ставках – норця великого.
   Продовжуємо наш маршрут по заповідних балках річки Сугоклею. Перша з них ботанічний заказник місцевого значення - Булгаківська балка. Друга – ботанічний заказник загальнодержавного значення Богданівська балка. Третя – ботанічна пам'ятка природи Макарівська балка. І четверта – ботанічна памятка природи Юр’ївська балка. Ці заказники є цінним природним комплексом з цікавими флористичними та фауністичними комплексами.
   Ось і закінчилася наша подорож пам'ятними місцями Бобринеччини. Звичайно, далеко не все варте уваги вдалося охопити цими маршрутами, багато визначних місць району ще чекають на своїх дослідників і шанувальників. Але навіть при побіжному огляді не можна не полюбити цей степовий край, неповторні колорити його багатої і щедрої землі – невід'ємної частки нашої Батьківщини. Адже на рідну землю треба дивитися тільки закоханими очима...

Інформація відділу культури і туризму Бобринецької райдержадміністрації

Переклад сайту

Наші координати
вул. Миколаївська, 72
м. Бобринець
Кіровоградська обл.
27200
тел. (05257)-3-46-48
Ел. пошта:

Мініпрофіль:
Гость

Повідомлення:

Група:
Гість
Час: 07:23

Гість, ми раді Вас бачити :) Будь ласка, зареєструйтесь або авторизуйтесь!

Форма входу


Статистика

Статистика матеріалів
Новин: 584
Файлів: 134
Статей: 15
Форум: 68/415
Фото: 91
Коментарів: 300

Зареєстровано на сайті
Всього: 1632
Нових за місяць: 1
Нових за тиждень: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні сайт відвідали


Географія відвідувачів


Актуально
v

Календар новин і свят

«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Оновлення форуму

З файлового сейфу
24.02.2017
[Виховні заходи]
Свято "Осіння казка"

Останній коментар
Календарні плани-конспекти на групу уроків з фізичної культури

Пошук

Бобринецька ЗШ І-ІІІ ступенів №5 © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz